Як продати 20 баксів за 200?

Як продати 20 баксів за 200?
Щороку професор Макс Базерман продає студентам MBA з Harvard Business School двадцятидоларову купюру набагато вище номіналу.
Його рекорд - продаж $ 20 за $ 204.
А робить він це в такий спосіб.
Він показує купюру всьому класу і повідомляє, що віддасть $ 20 людині, яка дасть за неї найбільше грошей.
Правда, є невелика умова.
Людина, яка була відразу за переможцем, повинна буде віддати професорові ту суму, яку він був готовий віддати за $ 20.
Щоб було зрозуміло - допустимо два найвищих біда були $ 15 і $ 16. Переможець отримує $ 20 в обмін на $ 16, а друга людина повинна буде віддати професорові $ 15.
Такі умови.
Торги починаються з одного долара і швидко досягають $ 12- $ 16.
У цей момент більшість студентів випадають з аукціону, і залишаються тільки дві людини з найвищими пропозиціями.
Повільно, але впевнено аукціон підходить до цифрі $ 20.
Зрозуміло, що виграти вже неможливо, однак програти теж не хочеться, бо той, хто програв не тільки нічого не отримає - він ще змушений буде заплатити професорові номінал свого останнього біда.
Як тільки аукціон переходить рубіж в $ 21, клас вибухає сміхом.
Студенти MBA, нібито такі розумні, готові виплатити за двадцятидоларову купюру вище номіналу.
Дійсно комічно і дуже точно описує поведінку власників ступеня MBA.
Однак аукціон триває й швидко доходить до 50 доларів, потім до ста, аж до $ 204 - рекорд Базермана за свою викладацьку кар'єру.
До речі, під час тренінгів професор проробляє той же трюк з топ-менеджерами і CEO великих компаній - і завжди продає $ 20 вище номіналу (отримані гроші витрачаються на добродійність).
Чому люди незмінно платять за двадцять доларів більше грошей, і що намагається показати професор?
У людини, особливо в бізнесі, є слабке місце - loss aversion або боязнь втрати. Численні експерименти показують, що людина поводиться вкрай нераціонально і навіть неадекватно, коли починає втрачати гроші.
Спочатку всі студенти вважають, що у них є можливість отримати халявні гроші. Адже вони не дурні і не стануть платити більше двадцяти баксів за двадцятидоларову купюру.
Однак як тільки торги доходять до $ 12- $ 16, друга людина розуміє, що йому загрожує серйозна втрата, тому він починає ставити більше, ніж збирався, поки аукціон не доходить до $ 21.
На цьому етапі обидва учасники втратять гроші.
Але хтось втратить всього долар, а хтось двадцять.
Щоб мінімізувати втрати, кожна людина намагається стати переможцем.
Однак ця гонка приводить тільки до того, що обидва учасники аукціону втрачають все більше і більше грошей, поки розмір втрат не досягає такої суми, що глибше копати яму просто не має сенсу.
Таким чином, бажання отримати халявну двадцятку обертається втратами. Найцікавіше, що є маса даних - особливо на фондовому ринку і в казино - які показують феномен Базермана в дії.
Людина починає втрачати гроші. Замість того, щоб зафіксувати збиток, вона сподівається, що зможе відіграти програш - і практично завжди втрачає все більше і більше грошей.
Так що пам'ятайте урок хитрого професора - страх втрат веде до великих втрат. Фіксуйте збитки, поки вони мінімальні.
Із інтернету

Йшов чоловік вночі по кладовищі і впав в яму, пробував вилізти, нічого не вийшло, сидить, трясеться від холоду. Йде сторож, побачив його і каже:
- Що замерз?
- Та, дуже.
- Ну то чого ти розпорпався.

- Як заводиться ваша машина, коли на вулиці двадцять градусів морозу?
- Не знаю.
- Тобто?
- В двадцять градусів морозу, вона в мене навіть не відкривається

Михайло, читаючи в супермаркеті склад освіжувача повітря, за звичкою почав срати...

- Що замовляєте?
- Свинину з пюре.
- Цибулькою притрусити?
- А це безкоштовно?
- А вам точно свинину можна?

Долар

- Кажуть, якби не Майдан, долар в Україні був би зараз по 8 гривень.
- Ні, він був би зараз по 65 рублів.

- Тату, а де наш котик?
- В пеклі, синку, в пеклі. Сцяє та сере, сука, в тапки дияволу!

ЖИДИ

В.М. Гладкий, 1921 р.
Освічена людина не може не бути антисемітом. Але, щоб не бути голослівним, приведу зараз думки з даного питання деяких зі своїх однодумців.

ДІОДОР (1 ст. до н.е.). Жиди не змішуються з іншими народами, а дивляться на них як на ворогів.
ТАЦИТ (2 ст.). Вони нехтують все те, що нам святе і роблять те, що викликає у нас відразу.
АБД-аль-КАДИР (19 ст.). Жиди, що живуть по усьому світу і все-таки не втрачають зв’язки між собою, хитрі, небезпечні і ворожі іншим людям істоти.
МАРТІН ЛЮТЕР (16 ст.). Немає і не було під сонцем більш кровожерливого і мстивого народу, ніж жиди. Вони душать і знищують інше населення і на цій підставі вважають себе Богом обраним народом.
МАРІЯ ТЕРЕЗІЯ (18 ст.). Я не знаю гіршої чуми для держави, ніж жидівське плем’я.
ВОЛЬТЕР (18 ст.). Ця маленька нація не ховає своєї непримиренної ненависті до всіх інших народів. Її представники завжди жадібні до чужого добра, підлі при невдачі і нахабні при удачі.
ҐЕТЕ (19 ст.). Вони мають віру, що благословляє їх на обкрадання чужинців.
НАПОЛЕОН І (19 ст.). Весь жидівський талант зосереджений на лихварстві і здирництві. На жидів треба дивитися не як на секту, а як на націю. Це нація серед націй. Це гусениця, це сарана, що спустошує Францію. З Мойсеєвих часів усі жиди лихварі і гнобителі. Філософським навчанням жидівського характеру не зміниш, для них потрібні виняткові спеціальні закони. До жидів відносяться з відразою, але треба зізнатися, що вони дійсно огидні; їх також зневажають, але ж вони і гідні зневаги.
ШОПЕНГАВЕР (19 ст.). Батьківщина жидів – інші жиди.
ФРАНЦ ЛІСТ (19 ст.). Настане день, коли для всіх народів, серед яких живуть жиди, питання про їхнє поголовне вигнання стане питанням життя або смерті, здоров’я або хронічної хвороби, мирного життя або ж вічної соціальної лихоманки.
АЛЬБЕРТ ШЕФЕЛЬ (19 ст.). Вони (жиди) не змішуються з навколишнім населенням, а завзято працюють над руйнуванням і знищенням вірувань, звичаїв, побуту й економічного добробуту цього населення. Завдяки своїм винятковим даруванням, жиди часто домагаються тимчасової влади, але ті ж якості завжди повертають їхній успіх у поразку.
ДЮРИНГ (19 ст.). Ворожість, що відчувають жиди з незапам’ятних часів до всіх інших народів, носить інтернаціональний характер, а тому і вирішення жидівського питання є обов’язком всіх держав. Жиди загрожують не тому чи іншому народу окремо, а всьому людству!
ЛАГАРД (19 ст.). Це чужорідне тіло викликає в живих організмах інших націй хвороби, гниття і смерть. Жиди далекі європейським народам і як чужинці приносять із собою тільки розкладання. З трихінами і бацилами не ведуть переговорів і не перевиховують їх, а намагаються знищити як можна скоріше. Я б відняв у жидів перш за все те, чим вони сильні, а саме – гроші.
БІСМАРК (19 ст.). У жидів немає своєї батьківщини. Вони щось загальноєвропейське, космополітичне. Вони номади. Придавите одного жида і з усіх боків роздасться лемент.
Граф ОКУМА (20 в.). Цей кочовий народ не має своєї батьківщини й усюди, куди б він не заблукав, намагається знищити любов до батьківщини і здорові державні початки.
Подібними витримками можна списати сотні сторінок. Серед видатних людей в антисемітах недостачі немає. Мало того, можна сказати, що ті з них, яким доводилося зіштовхуватися з жидами або які просто цікавилися жидівським питанням, усі юдофоби.
...
Біблія – це жидівський Звід Законів, Талмуд же Сенатські до нього роз’яснення. При читанні Біблії треба пам’ятати, що той самий текст її жиди і християни трактують по-різному. Так, наприклад, «братами» і «ближніми» для жидів є тільки особи обрізані, юдейського віросповідання.
Так само і ЄГОВА-БОГ-ОТЕЦЬ, на думку жидів, розрізняє юдеїв і ґоїв, віддаючи перевагу першим. От що ГОВОРИТЬ ВІН ВУСТАМИ ПРОРОКІВ «ОБРАНОМУ НАРОДУ ІЗРАЇЛЬСЬКОМУ»:
- Я даю тобі і твоєму потомству ту країну, у якій ти живеш прибульцем, на вічні часи.
- Залишайся чужинцем у цій країні і я буду з тобою, благословляючи тебе, і твоєму потомству я віддам усі країни.
- Бережися укладати союзи з жителями тих країн, у які ти приходиш. Ти повинен перекидати їхні вівтарі, знищувати їхніх богів і проклинати їхніх святих.
- Жиди не повинні їсти падла, але годувати ним чужоземців можна.
- Ті народи, що не захочуть служити тобі, повинні загинути, а країни їхні хай будуть спустошені.
- Він (Єгова) віддасть їхніх королів у твою владу і ти повинний знищити навіть сам про них спогад.
- Не бійся народів цих країн, тому що вони віддані тобі на поживу.
- Ш Ти одержиш великі прекрасні міста, що ти не будував, і будинки, повні добра, не тобою накопиченого, виноградники і сади, не тобою посаджені, і ти будеш їсти досита.
- Єгова дасть тобі прибуток, як він обіцяв, і ти будеш давати в борг усім народам, брати ж у борг ні в кого не будеш.
ТАЛМУД висловлюється ще прозоріше:
- Одна жидівська душа приємніша Богу, аніж всі душі будь-якого нежидівського народу разом узяті.
- Світло створене для народу Ізраїльського – він його плід. Інші тільки шкарлупа.
- Ґої це ящики для сміття і гною. Їм дані душі такі ж, як скотам і звірам.
- Сини Ізраїлю називаються людьми, бо їхні душі виходять від Бога, ґоїв же, у яких душі від нечистого духу, треба називати свинями.
- Хоча у ґоїв таке ж тіло, як і у синів Ізраїлю, але усі вони тільки мавпи в порівнянні з ними.
- Бог дав (ґоям) людський вигляд для того, щоби ізраїльтяни не обслуговувалися одними лише тваринами.
- Юдей, що знайшов річ, загублену ґоєм, не зобов’язаний повертати її хазяїну.
- Дозволено обманювати і розоряти ґоїв, але сини Ізраїлю від цього страждати не повинні.
- Можна торгувати нечесно, як те робив Яків.
- Язичника не убивай, але і не рятуй від смерті. Якщо ти побачиш потопаючого ґоя, не допомагай йому вибратися з води навіть тоді, якщо він буде спокушати тебе винагородою.
- Хто проллє кров безбожника, той піднесе жертву Богу.
- Убитих ґоїв ховати не слід. Тіла їх треба викидати на гнойові купи, як те роблять з дохлими собаками.
- Якщо один жид допоможе іншому обібрати ґоя, то вони зобов’язані розділити прибуток.
- Обманювати ґоїв дозволено, але робити це треба чисто, щоб на синів Ізраїлю підозра не падала.
- А ось неприємна для нашого брата-антисеміта заповідь: Єретиків, що переслідують жидів і жидівську віру, треба убивати. У тих місцях, де влада вже знаходиться в жидів, треба це робити відкрито, де ще ні – хитрістю.
- Характерна для жидів їхня щорічна молитва-«відпущення» Коль-Індрі: ...хай будуть усі вони (клятви) розірваними, недійсними, необов’язковими, знятими і знищеними навіки. Хай не будуть наші обіцянки обітницями; від чого ми відреклися, хай не будуть відреченнями й у чому клянемося, хай не будуть клятвами.
Уже з цих декількох рядків, вихоплених з жидівських священних книг, можна без помилки зробити висновок, що юдейська релігія із загальнолюдської точки зору аморальна і злочинна. Чим більше буде вникати в неї зацікавлений ґой, тим більше буде він переконуватися в цьому, а про людей, що її сповідають, скаже: «Які мерзотники!»