6 серпня 2013 р.

- Добрий вечір! - сказав білий кінь.
- Е, здрастуйте, - відповів Павло, зі сльозами на очах згадуючи розповіді людей про симптоми білої гарячки.
 - А ви звідки? - ввічливо запитав кінь.
- З Бердичева, - сказав Павло, повільно згадуючи, чи є у нього сигарети, сірники, запальничка, газовий балончик та все інше, необхідне, коли у вас вночі в парку запитують звідки ви.
- Хм-мм-м, а ви часом не п'яний? - засумнівався кінь, принюхавшись і пирхнувши.
- Зовсім ні! - хоробро збрехав Павло, сподіваючись, що запах згине в тумані.
- Ну, тоді вибачте... А у вас гроші на таксі є? Може я підвезу?
- Ні, не треба, - з гідністю відповів Павло, і зрозумівши, що це неввічливо, додав, - Я сьогодні зарплату отримав, ось...
- До побачення, молодий чоловіче, - сказав кінь і, повільно повернувшись, пішов в туман.
- До побачення, Білий Кінь, - з полегшенням зітхнув Павло...
Відповіддю йому був дружний регіт патруля кінної міліції, виведеного на чергування в парку в цей вечір