15 липня 2015 р.

Вірш на "з"

Знову зранку засвітало –
Зникли золотисті зорі.
Завірюха застеляла
Землю запалом зимовим.

Звідкись заєць завітав.
Зиркнув зостраху – злякався.
Загадково здивував:
Замість зникнути - зостався.

"Змерз зайчисько - здогадався –
Зимно здобич здобувати".
Зголодніло завагався –
Забрав зайця зігрівати.

Змерзлу знахідку зігрів:
З’їв зерняток, заховався,
Згодом затишно заснув...
Зимував, зміцнів, звикався.

Закінчилася зима -
Зникли зимні заметілі.
Заквітчалася земля,
Зяб зелений зарясніє.

Зойк зозуль заполонив,
Задзвенівши, завесніє
Зайця звиклого звільнив -
Зі збентеженням, зрадіє.

Закружляв, затупцював –
Зрозумівши, звір завзятий.
Згодом здалеку зникав
Зовсім заочі, зубатий.

 Андрій Гагін

Вірш на "с"

Світанок. Сяйво сонця
Січневе сніжно-світле.
Серпанок снігу сонний
Сріблястий спокій сипле.

Суцільно світлокосі:
Стежки, смоли́сті сосни.
Схилились стоколоси -
Стрічки сухі, серйозні.

Синиці скраю спритно
Стрибають серед світла.
Скарби сховались ситні -
Свята суворість світу.

Стрілою спурхне-скочить
Сполоханий світанком,
Синичий стрій співочий
Співає спозаранку.

Світання славно січня
Сумуючи стрічають.
Сніжинок ситець сніжний,
Святково сонцем сяє.

 Андрій Гагін

14 липня 2015 р.

Про фашистів, бандерівців і московську орду

Москалі окупували Західну Україну у 1939 році і за два роки, до 1941, встигли місцевому населенню так вхрінитися, що появу фашистів у 1941 люди сприйняли, як появу визволителів... Тим більше фашисти обіцяли сприяти незалежності України.
На ентузіазмі з добровольців (приблизно 700 чоловік) були створені два українські батальйони СС - "Роланд" і "Нахтігаль". Як виявилося, фашисти - такі самі, як і москалі, вони в гробу в білих тапках бачили українську незалежність...
У 1942 році "Роланд" і "Нахтігаль" припинили співпрацю з німцями і пішли в ліси, де й була створена УПА (налічувала приблизно 60 тисяч вояків). УПА била  фашистів до 1944 року, а пілся "асвабаждєнія" Західної України від фашистів іншими катами (москалями) УПА била ще й їх аж до 1956 року.
Це я написав для тих, хто не знав.
Слава Україні!

Псалом 108

1. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
2. бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
3. І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють, 4. обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
5. вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
6. Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
7. Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8. Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
9. Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
10. І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11. Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
12. Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
13. Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
14. Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15. Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
16. ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
17. Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
18. Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
19. Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
20. Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
21. А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
22. бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!…
23. Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
24. Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
25. і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають…
26. Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27. І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
28. Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
29. Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
31. бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Декалог Українського Націоналіста

Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.

2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.

3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.

5. Пімсти смерть Великих Лицарів.

6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.

7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.

9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

10. Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української Держави.

Віршик на "п"

Пісні проспівали поскубані півні,
Приліг під порогом покусаний пес,
Полізли по пню печериці поживні:
Провіщують, певно, приємний процес.
Прокинься, побачиш подачку природи,
Північний періщив примхливий потік.
Парад парасольок підняв по погоді
Порепаний пень. Подивись, працівник!
Повітрям п'янким перехоплює подих,
Південним поривом пантрає поля,
Прелюдія поклику правил природних
Покою птахів повсякчас позбавля.


Ігор Рубцов

Притча про Сократа і три сита

Один чоловік запитав у Сократа:
- Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?
- Зачекай, – зупинив його Сократ, – просій спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
- Три сита?
- Перш, аніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?
- Ні, я просто чув це.
- Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просій через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
- Ні, навпаки.
- Виходить, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений в тому, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. Чи так вже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
- Ні, в цьому немає необхідності.
- Отже, – підсумував Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ані користі. Навіщо тоді говорити?