– Куме, от ви все знаєте. А от поясніть мені, що то воно є той “етикет”?
– О-о-о-о, куме, та це просто! Це коли, куме, видиш свого сусіда-москаля і думаєш: “А най би тебе наглий шляк трафив!”, а вголос мусиш казати “Добрий день, сусіде! Файного вам здоровля!”.

Дзвінок до сімейного лікаря:
– Доброго дня лікарю! Чи Ви можете мені приділити кілька хвилин Вашого часу?
– Так, я Вас уважно слухаю.
– Отже лікарю, за Вашою порадою я купив клізму. Що мені робити далі?
– Наповніть її водою і засуньте собі в дупу.
– Зрозуміло лікарю. Я тоді Вам перезвоню, коли у вас буде ліпший настрій!

Сидять троє, обговорюють українську попсу. Один критикує, другий хвалить, третій мовчить. Нарешті, в самий розпал суперечки третій вимовляє:
– А мені Ані Лорак життя врятувала...
– Як?
– Пам’ятаєте, я два роки тому потрапив в аварію, рік лежав у комі?
– Ну так, пам’ятаємо. Але причому тут Ані Лорак?
– Я рік лежав і не встав. Але одного разу в палату зайшла медсестра і ввімкнула радіо, там співала Ані Лорак.
– І що?
– Я встав і вимкнув.

Сидять Куми, випивають. Один питає іншого:
– Куме, А що таке логіка?
– Дуже просто, куме. Ось йдуть два чоловіка, один чистий, інший брудний, хто з них йде в лазню?
– Брудний!
– Ось! Це і є логіка. Наливайте, куме!
Випили, закусили. Тому знову не йметься:
– Добре, куме, з тою логікою. З логікою зрозуміло! А що таке діалектика?
– Дуже просто, куме! Ось йдуть два чоловіка, один чистий, інший брудний, хто з них йде в лазню?
– Звичайно брудний!
– Ні, куме! Чистий! Він тому і чистий, що ходить в лазню. Ось це і є діалектика! Наливайте, куме!
Ще раз випили…
– Слухайте, куме, от Ви такий розумний… З логікою і діалектикою – зрозуміло! А що таке філософія?
– Ну ось, куме, йдуть два чоловіка, один чистий, інший брудний. Хто, куме, з них йде в лазню?
– А дідько його, куме, знає!
– Ото ж бо і воно! Ось, це і є філософія. Наливайте, куме

Як підписати петицію на сайті Верховної Ради

Як продати 20 баксів за 200?

Як продати 20 баксів за 200?
Щороку професор Макс Базерман продає студентам MBA з Harvard Business School двадцятидоларову купюру набагато вище номіналу.
Його рекорд - продаж $ 20 за $ 204.
А робить він це в такий спосіб.
Він показує купюру всьому класу і повідомляє, що віддасть $ 20 людині, яка дасть за неї найбільше грошей.
Правда, є невелика умова.
Людина, яка була відразу за переможцем, повинна буде віддати професорові ту суму, яку він був готовий віддати за $ 20.
Щоб було зрозуміло - допустимо два найвищих біда були $ 15 і $ 16. Переможець отримує $ 20 в обмін на $ 16, а друга людина повинна буде віддати професорові $ 15.
Такі умови.
Торги починаються з одного долара і швидко досягають $ 12- $ 16.
У цей момент більшість студентів випадають з аукціону, і залишаються тільки дві людини з найвищими пропозиціями.
Повільно, але впевнено аукціон підходить до цифрі $ 20.
Зрозуміло, що виграти вже неможливо, однак програти теж не хочеться, бо той, хто програв не тільки нічого не отримає - він ще змушений буде заплатити професорові номінал свого останнього біда.
Як тільки аукціон переходить рубіж в $ 21, клас вибухає сміхом.
Студенти MBA, нібито такі розумні, готові виплатити за двадцятидоларову купюру вище номіналу.
Дійсно комічно і дуже точно описує поведінку власників ступеня MBA.
Однак аукціон триває й швидко доходить до 50 доларів, потім до ста, аж до $ 204 - рекорд Базермана за свою викладацьку кар'єру.
До речі, під час тренінгів професор проробляє той же трюк з топ-менеджерами і CEO великих компаній - і завжди продає $ 20 вище номіналу (отримані гроші витрачаються на добродійність).
Чому люди незмінно платять за двадцять доларів більше грошей, і що намагається показати професор?
У людини, особливо в бізнесі, є слабке місце - loss aversion або боязнь втрати. Численні експерименти показують, що людина поводиться вкрай нераціонально і навіть неадекватно, коли починає втрачати гроші.
Спочатку всі студенти вважають, що у них є можливість отримати халявні гроші. Адже вони не дурні і не стануть платити більше двадцяти баксів за двадцятидоларову купюру.
Однак як тільки торги доходять до $ 12- $ 16, друга людина розуміє, що йому загрожує серйозна втрата, тому він починає ставити більше, ніж збирався, поки аукціон не доходить до $ 21.
На цьому етапі обидва учасники втратять гроші.
Але хтось втратить всього долар, а хтось двадцять.
Щоб мінімізувати втрати, кожна людина намагається стати переможцем.
Однак ця гонка приводить тільки до того, що обидва учасники аукціону втрачають все більше і більше грошей, поки розмір втрат не досягає такої суми, що глибше копати яму просто не має сенсу.
Таким чином, бажання отримати халявну двадцятку обертається втратами. Найцікавіше, що є маса даних - особливо на фондовому ринку і в казино - які показують феномен Базермана в дії.
Людина починає втрачати гроші. Замість того, щоб зафіксувати збиток, вона сподівається, що зможе відіграти програш - і практично завжди втрачає все більше і більше грошей.
Так що пам'ятайте урок хитрого професора - страх втрат веде до великих втрат. Фіксуйте збитки, поки вони мінімальні.
Із інтернету

Йшов чоловік вночі по кладовищі і впав в яму, пробував вилізти, нічого не вийшло, сидить, трясеться від холоду. Йде сторож, побачив його і каже:
- Що замерз?
- Та, дуже.
- Ну то чого ти розпорпався.

- Як заводиться ваша машина, коли на вулиці двадцять градусів морозу?
- Не знаю.
- Тобто?
- В двадцять градусів морозу, вона в мене навіть не відкривається

Михайло, читаючи в супермаркеті склад освіжувача повітря, за звичкою почав срати...